Душова кабіна — це не той виріб, який монтується “на око”. Помилка в кілька міліметрів при вирівнюванні піддону — і через півроку вода тихенько підточує стяжку під плиткою. Але якщо руки ростуть звідки треба і є пару вихідних, встановити кабіну реально без виклику сантехніка. Розберемо весь процес по кроках — від розпакування коробки до першого включення води.
Що знадобиться перед стартом
Перш ніж розкручувати профілі, перевірте комплектацію. Виробники часто кладуть у коробку не всі кріпильні елементи — особливо це стосується бюджетних моделей з Китаю.
Знадобиться:
- рівень (краще два — короткий і метровий);
- перфоратор або дриль з ударним режимом;
- набір ключів і викруток, включно з шестигранниками;
- герметик санітарний (силіконовий, з антигрибковою добавкою);
- рулетка, олівець, малярний скотч;
- гофра для зливу і сифон, якщо вони не входять у комплект.
Окремо варто подумати про сифон. У багатьох недорогих кабінах в комплекті йде тонкий пластиковий сифон, який швидко забивається волоссям. Якщо є можливість — краще одразу купити окремо якісний, з широким проходом.
Підготовка місця під кабіну
Тут починається найважливіша частина роботи, яку часто недооцінюють.
Стіни в місці установки мають бути рівними. Якщо плитка кладена криво (а таке буває навіть у новобудовах), профілі кабіни будуть триматися нерівномірно, і з часом з’явиться люфт. Перевірте рівнем обидві стіни у кутку, де планується монтаж. Відхилення до 3-5 мм ще можна компенсувати регулювальними ніжками піддону, більше — вже проблема.
Підлога також має бути рівною горизонтально. Якщо стяжка робилася з ухилом до трапа (це нормально для ванних кімнат), піддон все одно потрібно виставити строго по рівню за допомогою ніжок-регуляторів — інакше вода в кабіні буде збиратися з одного боку.
Ще один момент, про який часто забувають — доступ до комунікацій. Якщо труба каналізації або підводка води проходить через стіну там, де буде стояти піддон, доведеться або переносити трубу, або підбирати модель кабіни з іншим розташуванням зливу.
Монтаж піддону — основа всієї конструкції
Піддон піддону — то основа, тому з нього і починаємо.
Спочатку збираємо каркас (якщо він передбачений конструкцією — зазвичай це металеві ніжки з регулюванням висоти). Виставляємо піддон на місце, підключаємо сифон до каналізаційного виходу через гофровану трубу. Тут важливо не переплутати — гофра має йти з невеликим ухилом у бік каналізації, інакше вода буде застоюватися і з’явиться неприємний запах.
Далі виставляємо піддон по рівню, обертаючи регулювальні ніжки. Перевіряємо рівень одразу в двох напрямках — вздовж і впоперек. Навіть невелике відхилення в 2-3 мм на такій маленькій площі створює відчутний перекіс.
Коли піддон стоїть рівно, включаємо воду (тимчасово, через шланг або відро) і перевіряємо злив. Якщо вода йде швидко, без булькання і застою — сифон працює правильно. Тільки після цієї перевірки можна фіксувати піддон герметиком по периметру до стіни.
Деякі майстри радять одразу заливати простір під піддоном монтажною піною для додаткової жорсткості — особливо якщо піддон акриловий і легкий. Це справді знижує вібрацію та скрип при використанні, хоча й ускладнює майбутній демонтаж, якщо раптом знадобиться ремонт сифону.
Збірка каркасу і стінок
Коли піддон стоїть на місці, переходимо до бокових стінок і задньої панелі (якщо кабіна кутова, а не пряма з двома стінами будинку).
Профілі кріпляться до стін дюбелями — тут якраз і знадобиться перфоратор. Важливо перевіряти рівень на кожному етапі, а не лише в кінці. Якщо перший профіль стоїть криво на пару міліметрів, до фінальної стінки похибка може вирости в сантиметр, і двері просто не будуть закриватися рівно.
Скляні або пластикові стінки вставляються в профілі через гумові ущільнювачі. Тут не варто прикладати зайву силу — скло легко тріскає при перекосі. Якщо стінка не входить, швидше за все справа в профілі, який трохи зігнутий або встановлений під кутом.
Установка дверей і фінальне регулювання
Двері — найделікатніша частина конструкції. Розсувні механізми на роликах вимагають точного вирівнювання, інакше двері будуть або самі відкриватися, або туго їхати по напрямній.
Після установки дверного полотна перевіряємо хід кілька разів вручну. Якщо є заводські регулювальні гвинтики на роликах (зазвичай є) — підкручуємо, домагаючись плавного ходу без заклинювання.
Останній штрих — герметизація всіх стиків. Силікон наносимо тонким рівним шаром по периметру стінок і піддону, там де кабіна стикається зі стінами приміщення. Через 20-30 хвилин надлишки герметика можна прибрати вологою ганчіркою, поки він ще не застиг повністю.
Підключення змішувача і душової лійки
Якщо в комплекті йде вбудована сантехніка (змішувач, верхній душ, гідромасаж), під’єднання відбувається через гнучкі шланги до вже підведеної води. Головне — не переплутати гарячу і холодну підводку, інакше змішувач буде працювати навпаки.
Перед фінальним закручуванням всіх з’єднань варто перевірити систему під тиском — включити воду на кілька хвилин і оглянути всі стики на предмет підтікань. Краще виявити крапельку зараз, ніж через тиждень знайти мокру пляму на сусідському стелі знизу.
Типові помилки при самостійному монтажі
Найчастіше люди роблять кілька однакових помилок:
- ставлять піддон без перевірки рівня в обох напрямках;
- економлять на герметику, наносячи його переривчастою тонкою смужкою;
- не перевіряють злив під навантаженням до фіксації піддону;
- забивають дюбелі в шви між плиткою замість самої плитки чи стіни — кріплення тримається слабо;
- поспішають з установкою дверей, не даючи каркасу “стати” на місце.
Ще одна поширена проблема — робота без помічника. Стінки кабіни, особливо скляні, важкі та громіздкі. Тримати панель, вирівнювати рівнем і одночасно закручувати кріплення однією людиною фізично незручно, і саме тут виникають перекоси.
Скільки часу займає весь процес
Для людини з базовими навичками робота з простою прямокутною кабіною займає один повний день — з ранку до вечора, включно з перервами на герметик, який має підсохнути. Кутові моделі з додатковими опціями (парогенератор, гідромасаж, радіо) можуть зайняти два дні, особливо якщо доводиться додатково штробити стіну під проводку.
Поспіх тут — ворог якості. Краще розтягнути монтаж на два вечори, ніж зробити все за чотири години і потім переробляти протікання.
Встановлення душової кабіни своїми руками цілком реальне завдання навіть без досвіду в сантехніці — головне не поспішати на етапі вирівнювання піддону та якісно герметизувати всі стики. Більшість проблем з такими кабінами виникають саме через недбалість на перших етапах монтажу, а не через складність самої конструкції. Якщо все зроблено акуратно, кабіна прослужить роки без протікань і скрипів.