Пральна машина — не найскладніша техніка для самостійного підключення. Якщо руки хоч трохи звідти, а в господарстві є розвідний ключ, впораєтесь за годину-півтори. Головне — зрозуміти логіку підключення і не поспішати на етапі герметизації з’єднань.
Розберемо весь процес покроково: від вибору місця до перших тестів роботи машини.
Що знадобиться для підключення
Перед тим як братися за справу, зберіть усе необхідне. Бігати потім у магазин з мокрими руками — задоволення нижче середнього.
Знадобляться:
- трійник або кран для підключення до труби холодної води;
- гнучкий шланг подачі води (часто йде в комплекті з машиною, але краще купити окремо, довший);
- зливний шланг (теж часто в комплекті);
- сифон з відводом під пральну машину або спеціальний зворотний клапан;
- фум-стрічка або силіконовий герметик;
- розвідні ключі на 17-19 та на 24-27;
- рівень будівельний.
Якщо труби металеві, а не пластикові, знадобиться ще й американка — фітинг для швидкого з’єднання без зварювання чи різьблення на місці.
Куди підключати воду
Найпростіший варіант — врізка в трубу холодного водопостачання через трійник. Саме холодна вода йде в машину, а нагріває воду вона вже сама, через тен. Це важливо: підключення до гарячої труби — груба помилка, яку іноді роблять недосвідчені майстри, намагаючись “заощадити” на нагріві. Результат — зіпсована прокладка на вході, а часом і поламаний клапан подачі води.
Трійник ставлять на трубі підводки до змішувача чи унітазу — там, де є доступ. Якщо у ванній вже стоїть кран для машини (буває в новобудовах або після ремонту), просто прикручуєте шланг до нього.
Для металопластикових труб трійник із запірним краном врізається досить просто: перекриваєте воду, розрізаєте трубу труборізом, встановлюєте фітинг, обтискаєте пресом або обжимними кліщами. Якщо труби металеві старі — тут вже або зварювання, або виклик сантехніка, бо різьблення на старому металі — справа непередбачувана.
Підключення шланга подачі води
Шланг подачі накручується з одного боку на кран (або трійник), з іншого — на задню панель машини, де є спеціальний штуцер з різьбленням.
Порядок дій простий:
- Перевірте, чи стоїть гумова прокладка всередині гайки шланга (вона майже завжди йде в комплекті).
- Накрутіть гайку на штуцер машини руками до упору, потім доведіть ключем ще на чверть оберту — не більше, інакше зірвете різьблення.
- Другий кінець прикрутіть до крана, використовуючи фум-стрічку на різьбленні, якщо з’єднання не має власної прокладки.
Затягувати треба щільно, але без фанатизму. Пластикові штуцери на машині ламаються від надмірного зусилля частіше, ніж протікають від недостатнього.
Довжина шланга — момент, який часто недооцінюють. Стандартний шланг у комплекті — метр-півтора. Якщо машина стоїть далеко від точки підключення (наприклад, на кухні, а труба в санвузлі), доведеться купувати довший, метрів три-чотири. Тягнути з натягом не варто — з часом з’єднання може розхитатися.
Куди підключати злив
Тут варіантів кілька, і від вибору залежить як зручність експлуатації, так і термін служби машини.
Підключення до сифону. Найпоширеніший спосіб. Купуєте сифон з додатковим патрубком під пральну машину (продається в будь-якому сантехмагазині, коштує копійки) або ставите окремий сифон-трійник. Зливний шланг заводиться в цей патрубок, фіксується хомутом.
Підключення до каналізаційної труби напряму. Варіант для тих, у кого немає доступу до сифону поруч. У трубу врізається спеціальний відвід з манжетою, куди заводиться шланг. Менш охайно, зате гнучко з точки зору розташування.
Злив у ванну чи раковину. Найпростіший, але найгірший варіант. Шланг просто перекидається через борт ванни. Плюс — не треба нічого врізати. Мінуси — ванна зайнята під час прання, а якщо шланг зісковзне (а таке трапляється), вода піде на підлогу. Використовувати можна тимчасово, поки не зробите нормальне підключення.
Важливий момент: зливний шланг обов’язково має йти з петлею вгору перед підключенням до каналізації, на висоті приблизно 50-60 см від підлоги. Це запобігає зворотному затіканню брудної води в машину під час зливу з інших точок водопостачання. Багато хто ігнорує цей нюанс, а потім дивується, чому з машини тхне каналізацією.
Встановлення та вирівнювання машини
Перед підключенням шлангів саму машину варто поставити на постійне місце і вирівняти по рівню. Робити це після підключення незручно — шланги заважають маневрувати.
Ніжки машини регулюються по висоті обертанням. Ставите рівень зверху на кришку, крутите ніжки, поки бульбашка не стане по центру в обох напрямках — і поздовж, і впоперек. Невирівняна машина під час віджиму буде “стрибати” і гуркотіти, а з часом це може розбовтати внутрішні кріплення барабана.
Після вирівнювання не забудьте закрутити контргайки на ніжках, якщо вони є — інакше налаштування злетить при першому ж запуску на високих обертах.
Транспортувальні болти — не забудьте зняти
Окремо про це, бо помилка типова і дорога. Практично всі нові пральні машини продаються з транспортувальними болтами — вони фіксують барабан під час перевезення, щоб той не бовтався і не пошкодив амортизатори.
Розташовані болти на задній стінці машини, зазвичай 3-4 штуки. Виглядають як звичайні болти з пластиковими заглушками навколо. Їх треба викрутити перед першим запуском.
Якщо забути це зробити — при першому ж пранні барабан почне битися об нерухомі кріплення, і машина або одразу зламається, або прослужить значно менше заявленого терміну. У сервісних центрах кажуть, що це одна з найпоширеніших причин звернень по гарантії в перший місяць використання.
Заглушки, які закривали отвори від болтів, варто вставити назад — вони йдуть у комплекті саме для цього.
Перевірка герметичності
Коли все підключено, відкривайте воду поступово, а не одразу на повну. Дивіться на з’єднання шланга подачі — і біля крана, і біля машини. Якщо десь підтікає — підтягніть з’єднання, можливо, прокладка стала криво або її просто забули поставити.
Запустіть машину на короткий тестовий режим, без білизни. Це дозволить перевірити:
- чи набирається вода без протікань;
- чи нормально працює злив;
- чи немає зайвого шуму від вібрації.
Якщо все тихо і сухо — можна завантажувати перше реальне прання.
Типові помилки при самостійному підключенні
Деякі моменти варто проговорити окремо, бо саме через них найчастіше викликають сантехніка вдруге.
Занадто короткий або занадто довгий зливний шланг — перший не дотягується, другий утворює провисання, де накопичується вода і застоюється, з часом починає пахнути. Підключення без зворотного клапана на зливі — вода з каналізації може підтікати назад у машину при засорах в системі. Використання старих шлангів з попередньої машини — гума з часом втрачає еластичність, тріскає у місцях згину, а протікання зазвичай стається не одразу, а через кілька місяців експлуатації, коли вже й не думаєш перевіряти.
Ще одна поширена історія — забувають поставити запірний кран на подачі води, підключаючись напряму до трійника без вентиля. Виглядає ніби економія часу, а насправді щоразу перед від’їздом у відпустку доводиться перекривати весь стояк, бо окремо машину не відключити.
—
Підключення пральної машини — робота цілком по силах людині без спеціальної освіти, якщо є базове розуміння сантехніки і трохи терпіння. Головне — не поспішати на етапах врізки в трубу та герметизації з’єднань, зняти транспортувальні болти і перевірити все тестовим запуском перед повноцінним завантаженням білизни. Витрачений час окупається роками спокійної роботи техніки без протікань і викликів майстра.