Бойлер важить від 15 до 100+ кілограмів залежно від об’єму, а після заповнення водою його вага зростає ще суттєвіше. 50-літровий накопичувальний водонагрівач із водою тягне вже під 70 кг. Тому перше і головне — стіна повинна витримати це навантаження роками, а не місяцями.
Розберемо весь процес по кроках: від вибору місця до першого запуску.
Яка стіна підійде, а яка ні
Бетон, цегла, повнотіла керамічна цегла — ідеальні варіанти. Туди можна кріпити бойлер практично будь-якого об’єму без побоювань.
А от з гіпсокартоном все складніше. Проста гіпсокартонна перегородка на металевому каркасі бойлер не втримає — рано чи пізно кронштейн вирве разом зі шматком стіни. Якщо іншого місця немає, під бойлер роблять посилення: закладають в каркас додаткові бруски або металевий профіль саме в тих точках, де будуть кріпитися дюбелі. Робити це потрібно ще на етапі монтажу гіпсокартону, а не постфактум.
Пінобетон і газоблок — теж не найкращий варіант, хоча й прийнятний. Тут обов’язково використовувати спеціальні хімічні анкери або довгі металеві дюбелі з великою площею опори. Звичайний пластиковий дюбель-цвях у газоблоці — це лотерея, яка рано чи пізно закінчиться падінням бака.
Скільки місця потрібно навколо бойлера
Тут не так строго, як зі стіною, але нюанси є.
Знизу під бойлером варто залишити хоча б 15-20 см вільного простору — для зручного підключення труб і подальшого обслуговування. Знизу часто розташовується зливний кран і група безпеки, до них потрібен доступ.
Збоку — сантиметрів 10-15 з кожного боку, щоб рукою можна було дотягнутися до з’єднань. Якщо плануєте вішати бойлер впритул до кута кімнати чи шафи — подумайте ще раз. Одного разу довелось знімати кухонну шафу цілком, бо майстер за гроші замовника заощадив 5 см простору і намертво зажав трубу підключення.
Над бойлером простір потрібен, якщо це модель з верхнім підключенням — там же кришка, під нею ТЕН, і його треба буде діставати для чищення від накипу.
Інструменти та матеріали
Для роботи знадобляться:
- перфоратор або ударний дриль з буром відповідного діаметра;
- кронштейни (зазвичай йдуть в комплекті з бойлером, але не завжди — уточнюйте при покупці);
- дюбелі з металевим гвинтом, розраховані на навантаження від 100 кг кожен (краще брати з запасом);
- рівень, бажано лазерний або хоча б метровий пузирковий;
- рулетка, олівець;
- розвідний ключ і ФУМ-стрічка або лляна підмотка для з’єднань;
- шаровий кран для перекриття холодної води.
Якщо стіна гіпсокартонна з посиленням — знадобляться довші дюбелі-метелики або хімічний анкер з капсулою.
Розмітка місця під кронштейни
Спершу визначаємо висоту. Нижній край бойлера повинен бути хоча б на 10-15 см вище точки підключення труб, а сам бак — не заважати відкриванню дверей, шафок, не торкатися стелі верхньою частиною.
Далі беремо кронштейни (це такі гачки, зазвичай два, рідше — планка з кількома точками кріплення) і прикладаємо до стіни, орієнтуючись по рівню. Тут критично важливо не поспішати — навіть невеликий перекіс в 1-2 градуси при вазі 70 кг створить нерівномірне навантаження, і з часом один з дюбелів може почати “гуляти”.
Олівцем відмічаємо точки свердління. Перевіряємо рівнем ще раз — горизонталь між двома точками кріплення повинна бути ідеальною.
Свердління і встановлення дюбелів
У бетоні чи цеглі свердлимо перфоратором в ударному режимі, діаметр бура — під конкретний дюбель (зазвичай 10-12 мм, дивіться на упаковці кріплення).
Глибина отвору — мінімум 6-7 см для надійної фіксації в цеглі, для бетону можна трохи менше, бетон міцніший. Забиваємо дюбель, закручуємо гвинт-гачок або направляючий гвинт для кронштейна.
У газоблоці чи пінобетоні краще спочатку зробити пробний отвір і подивитися, чи не кришиться матеріал. Якщо кришиться сильно — доведеться використовувати хімічний анкер: у отвір заливається спеціальний клейовий склад, вставляється шпилька, і вже через добу вона тримається міцніше, ніж звичайний дюбель.
Навішування бойлера на стіну
Коли обидва кронштейни (або планка) закріплені і перевірені на міцність — можна навішувати сам бак.
Тут знадобиться друга пара рук, особливо для моделей від 50 літрів і більше. Бойлер піднімають і зачіпають спеціальними вушками на корпусі за гачки кронштейна. У більшості моделей це робиться просто — заводиш вушко на гачок і опускаєш вагу бака вниз, він фіксується сам.
Після навішування обов’язково перевіряємо рівень ще раз, вже на самому баку. Якщо перекіс є — краще зняти і перевстановити кронштейни, ніж підкладати щось під бак знизу, це не вирішує проблему кардинально.
Підключення до водопроводу
Тепер саме цікаве — підключення труб.
На вхід холодної води обов’язково ставиться група безпеки (запобіжний клапан). Це не рекомендація, а необхідність — без нього при нагріванні вода розширюється, тиск росте, і в підсумку може прорвати бак або з’єднання. Клапан скидає надлишковий тиск через невеликий отвір збоку, звідти час від часу капає вода — це нормально, для цього під бойлером варто передбачити невелику ємність або відвід у каналізацію.
Порядок підключення приблизно такий:
- Перекриваємо загальний стояк холодної води шаровим краном.
- На вхід холодної води (позначений синім, зазвичай праворуч) підключаємо трубу через групу безпеки.
- На вихід гарячої води (позначений червоним) підключаємо трубу до змішувача чи розводки по квартирі.
- Всі різьбові з’єднання обмотуємо ФУМ-стрічкою або лляним прядивом з пастою — це запобігає протіканням.
- Затягуємо з’єднання розвідним ключем, не перетягуючи — пластикові елементи в арматурі можуть тріснути від зайвого зусилля.
Заповнення водою і перевірка на протікання
Відкриваємо кран гарячої води на змішувачі — це потрібно, щоб повітря вийшло з бака під час заповнення. Повільно відкриваємо подачу холодної води на вхід бойлера.
Коли з крана гарячої води потече суцільний струмінь без бульбашок повітря — бак заповнений повністю. Закриваємо змішувач.
Тепер уважно оглядаємо всі з’єднання протягом 10-15 хвилин. Якщо десь є найменше протікання — краплі на різьбі, вологі плями — підтягуємо з’єднання ще раз. Іноді доводиться повністю розкручувати і перемотувати ФУМ-стрічку заново, це нормальна практика, не варто панікувати.
Підключення до електромережі
Тільки після того, як переконалися, що бак повністю заповнений водою і немає протікань, можна вмикати бойлер в розетку або підключати до окремої лінії живлення.
Важливий момент — вмикати порожній бойлер в мережу категорично не можна, ТЕН згорить миттєво без води навколо нього.
Бажано, щоб бойлер живився від окремого автомата в щитку, розрахованого на його потужність (зазвичай 16А для потужності до 2 кВт, для потужніших моделей — 20-25А). Також не зайвим буде УЗО на 30 мА — воно вимикає живлення при найменшому витоку струму, а вода і електрика поруч — це завжди підвищений ризик.
Після підключення чекаємо годину-другу і перевіряємо, чи гріє вода. Перше нагрівання холодної води з крана до повної температури зазвичай займає від 40 хвилин до 2 годин, залежно від об’єму бака і потужності ТЕНа.
Встановлення бойлера своїми руками — цілком реальне завдання навіть без спеціальної освіти, головне не поспішати на етапах кріплення до стіни і герметизації з’єднань. Саме ці два моменти найчастіше стають причиною проблем — вирваного кронштейна або протікання через кілька тижнів експлуатації. Якщо стіна викликає сумніви щодо міцності або досвіду роботи з перфоратором просто немає — краще один раз викликати майстра, ніж потім розбиратися із затопленими сусідами знизу.